Мегаомметри – вимірювачі опору ізоляції

Мегаметр (від мегамометра і метеометра) – прилад для вимірювання великих значень опору (понад 100 кОм), наприклад, опору ізоляції кабелів, трансформаторів, електричних машин. Відрізняється від омметра тим, що вимірювання опору виготовляється на високих напругах, які пристрій сам і генерує (як правило, 100, 500, 1000 або 2500 вольт).
Широко застосовується в практиці гірничих електромеханічних робіт.

Вимірювання мегаомметром опору ізоляції

Опір ізоляції характеризує її стан в даний момент часу і не є стабільним, так як залежить від цілого ряду чинників, основними з яких є температура і вологість ізоляції в момент проведення вимірювання.
Норми опору ізоляції не визначені, тому що абсолютних критеріїв мінімально допустимого опору ізоляції не існує. Вони можуть бути встановлені в стандартах на конкретні види машин або в ТУ з обов’язковим зазначенням температури, при якій повинні проводитися вимірювання, і методів перерахунку показань приладів, якщо вимірювання проводились при іншій температурі обмоток.
Вимірювання опору ізоляції обмоток має на меті встановити можливість проведення її випробувань високою напругою без підвищеного ризику пошкодження придатної, але маючої велику вологість ізоляції.
Вимірювання проводяться мегаомметром, номінальну напругу якого вибирається залежно від номінальної напруги обмотки. Для обмоток з номінальною напругою до 500 В (660) В застосовують мегаомметри на 500 В, для обмоток з напругою до 3000 В – мегаомметри на 1000 В, для обмоток з номінальною напругою 3000 В і більше – мегаомметри на 2500 В і вище.

Показано 11 результатів